Уряд в цей день розколовся на два з’їзди

Увеличить шрифт

1

2

3

Читайте также »

	»Льоша-мерседес повертається по шпалах?
	»Хто за?
	»Мовчання «сардин», або Балога - агент 007
	»Час розплати. Навіщо Юлі Медведчук?
	»Коаліція без батьківського благословення

Не пропустите »

	»Скончался Нобелевский лауреат Гарольд Пинтер
	»Мирон Маркевич: "Пока мы отстаём и от Киева, и от Донецка"
	»Новый год сулит Тимошенко отпуск, а Ани Лорак - новую любовь

Интересное »

новости, загрузка.

Президент Віктор Ющенко прибув на перший з’їзд партії Народного Союзу Наша Україна, де він є почесним головою, скромно, без помпи. Він був без краватки, прихопив з дому молодшу доньку - все це, очевидно, мусило демонструвати, що він не бажає «забронзовіти» на чолі партії. Також Віктор Андрійович прихопив з собою поганий настрій, який став, очевидно, наслідком того, що перший з’їзд партії не став об’єднавчим, навпаки, як наперекір, в цей же день відбувався з’їзд «Нашої України» (колишньої ПРП).

Тож команда Президента розділилася на два не дуже приятельських табори: один, куди прибув Ющенко, засідав в Будинку культури КПІ, а розкольники традиційно розмістилися в Народному домі.

Щоб не дуже демонструвати зморшку, яка залягла на лобі Президента, той ховав обличчя в обіймах з представниками простого народу. Завішаний медалями та орденами дідусь у вестибулі БК КПІ якраз чудово підходив для цієї мети. Ющенко не лише по-дружньому обійняв орденоносця, а й уважно вислухав його пропозицію одягнути Президента в справжній козацький стрій. Ющенко згідно кивнув та рушив до зали. За Ющенком хвостиком дріботів, хто би міг подумати - Олександр Омельченко! Той вимушено жартував, та виходило це так недолуго, що ставало зрозуміло: мер Києва почувається не в свої тарілці на цьому зібранні. Однак перспектива втратити мерство настільки лякала Сан Санича, що той, аби потрапити в об’єктиви телекамер, аж прилипав до Ющенка, хоча й знав, що це не може не викликати роздратування Першого.

Коли Ющенко вийшов на трибуну, Омельченко вирішив за потрібне дружньо потусуватися між журналістами. Однак награно веселий настрій зник з його обличчя, коли мера Києва спитали, чому він на цей раз не привів з собою Азарова. Омельченко аж сполотнів, але стримався від грубостей й більше ніхто його не бачив. Очевидно він десь тихенько сидів в залі. Однак його нахабство прийти у почті Президента не минулася безкарно - Олександр Омельченко став єдиним губернатором, який удостоївся нагоняю від Президента.

"Ми говорили: змінимо всіх голів районних адміністрацій. Змінили майже всіх, дійшли до самих святих – до Києва. Олександр Олександрович (Омельченко) мені з Зінченком – місяць назад! – обіцяли кандидатури і пропозиції через три-чотири дні. Нічого, доберемося і до Києва, друзі...", - сказав Ющенко й зала, а особливо та частина, де сиділа київська організація, задоволено зааплодувала.

Хоча громадськість на з’їзді не вважала Сан Санича найгіршим губернатором. З’їзд переважною кількістю голосів (проти були лише одиниці) проголосував за письмове звернення до свого почесного голови президента України Віктора Ющенка з проханням звільнити губернатора Донеччини Вадима Чупруна та губернатора Рівненщини Василя Червонія. Звернення було письмове, бо Президента Ющенка в цей час в залі вже не було, він покинув зібрання відразу після своєї промови.

Чупруна звинуватили в тому, що на Донеччині не розслідуються фальсифікації під час виборів, не відбувається кадрове оновлення та розкрадаються державні кошти.

Принаймні з частиною цих звинувачень важко не погодитися, адже Чупрун так само, як словесно «побитий» Ющенком Омельченко, не замінив жодного «старорежимного» голову райдержадміністрації. Однак у Чупруна є ще одна вагома провина, він пройшов на губернатора не по квоті Порошенка, чи то Безсмертного, чи то Зінченка, чи то партій союзників. Начебто за його кандидатуру з Президентом добалакався Індустріальний Союз Донбасу, а отже в оточенні Президента захищати його нікому.

Що стосується рівненського губернатора Червонія, то він, на думку абсолютної більшості делегатів з’їзду, «затероризував » місцевий осередок НСНУ. Мовляв, це вина губернатора області, що у вотчині Порошенка на Житомирщини 77 тисяч членів партії, а в суціль помаранчевій Рівненщині лише 652!

Однак основна провина Червонія також полягає в іншому - той гарячково готує «адмінресурс» в області на вибори 2006 не для НСНУ, а для УНР Костенка.

Якби йшлося про одного Костенка, то це ще півбіди, а насправді йдеться про дещо впливовіше. Над НСНУ нависла серйозна загроза в обличчі Юлії Тимошенко, яка вже позбирала під своє крило Костенка, а на додачу Рух Тарасюка та «Нашу Україну» ПРП. Цей процес відбувається не лише на рівні дискусій, хоча до офіційного об’єднання ще не дійшло, в регіонах структури Тимошенко вже починають укріплюватись людьми з цих партій. Наприклад в Донецькій області заступником голови обласного осередку БЮТ вже став костенківець.

А ще Юлія Володимирівна продемонструвала суцільну зневагу учасникам з’їзду. Хоча в цю суботу засідання Кабміну не відбувалося, вона не прийшла особисто привітати учасників з’їзду, як це традиційно буває у житті політичних сил, що говорять про спільну участь у виборах.

До речі, президія з’їзду та зала буквально квітла тимошенкофобами. Тут були всі, з ким прем’єр мала публічні конфлікти: Порошенко, Кінах, Червоненко. Щоправда, нічого поганого про Юлю вони не говорили, однак пауза в їх промовах після її імені, коли гарячково підбиралися лояльні слова, свідчили про те, що вони так думають.

До речі, уряд в цей день розколовся. Хоча більша кількість міністрів прийшли на з’їзд, де виступав Ющенко, інша частина Томенко, Терьохін, Тарасюк, Пинзеник демонстративно пішли на інший з’їзд – «Нашої України» (ПРП), який відбувався в той же день. До речі, костенківець, губернатор Київщини Євген Жовтяк теж не прийшов на з’їзд, хоча його губернія куди ближча ніж запоріжська та дніпропетровська. Суцільне - «фе»!

Президент на це «фе», щоправда, тверде та принципове «фу» не сказав, а лише одночасно сумно та роздратовано зауважив: «Уряду я мільйон разів говорив – і Томенку, і Терьохіну, ораторам основним... Хлопці, почався день: ви одна команда, робіть компліменти один одному…Треба менше займатися піаром... У негативному сенсі цього слова. Бо для виконавчої влади піар несе одну небезпеку».

Крім Томенка та Терьохіна, прізвища інших людей, яких він «щодня просить подати один одному руку» Президент не згадав. На горіхи Тимошенко дісталося за інше, за …держстандарти. «Сьогодні ми маємо 16 тисяч стандартів... ЄС від нас крупно відстав, – у них тільки 9 тисяч стандартів. Тому будь-яка операція експорту, імпорту, вхід, вихід з бізнесу – це є система клопотів. Ми хочемо весь цей пакет... Я дав доручення уряду. По багатьох питаннях уряд відстає, Юлії Володимирівні я нагадую через день. Переконаний, до вересня я витрушу з неї, що всі ці рішення будуть виконані», - заявив Президент.

Взагалі було видно, що присутні на з’їзді отримали вказівку не розпаляти пристрасті. Наприклад, секретар Радбезу Петро Порошенко зробив досить поміркований висновок з процесу внутрішнього розбрату й навіть нікого не звинуватив: «На сьогоднішній день чотири суб'єкти – ПРП, Народний Рух, Українська народна партія та Блок Юлії Тимошенко об'єдналися навколо БЮТ і бажають об'єднання саме в такий спосіб, мені шкода… Хоча це їхнє право, і ми його поважаємо».

До речі, з усіх розкольників лише Борис Тарасюк з’явився на з’їзд та зачитав звернення
ПРП, НРУ, Української народної партії та блоку Тимошенко до "Народного Союзу Наша Україна" створити єдиний блок на вибори-2006. Зачитав та втік. Попри правила хорошого тону навіть не дочекався відповіді.
Петро Порошенко зауважив, що у зверненні бунтівної четвірки не йшлося про "створення єдиної демократичної партії". "А де ж вимога Майдану? Що нас роз'єднує? Чи є в нас ідеологічні суперечки? Ні, немає…Потрібно, щоб був єдиний список і єдина партія".

До речі, не з’явився на з’їзд й інший кандидат на блокування - спікер Володимир Литвин, він лише написав привітального листа.

Хоча рівень зібрання, де особисто присутній Президент України, вимагав би його особистої участі. Присутні делегати, щоправда, такому повороту справ лише раділи: нема блоку з Литвином – більше місць в прохідній частині списку. Дехто навіть зауважив, що в партії Литвина збираються бандити.

Хоча присутні на з’їзді вірили, принаймні так коментували, що єдиний блок не похований, мовляв демарш ПРП, руху Тарасюка та УНР, це лише вдалий хід, щоб пробратися в перші шеренги виборчого списку. «Під дахом Тимошенко менша кадрова конкуренція, в його рамках легше потрапити до нашого мегаблоку. Осідлати ім’я БЮТ та Юлії Володимирівни, й таким чином легше квота дістанеться», - розповів Юрій Єхануров. Юлії Тимошенко ходаки з інших також знадобляться - більша площа тиску на оточення Віктора Андрійовича.

Себто всіх все влаштовує, лише Віктор Ющенко з його концепцією: «давайте жити дружньо», залишився ображеним. Щоб під час свого великого півторагодинного виступу, не дай Бог не вилити, все що він думає публічно, Ющенко вирішив злити емоції на власників телеефіру та взагалі на українське телебачення. Під час його півторагодинного виступу саме їм дісталося найбільше: «Чому влада повинна миритися з такою поведінкою засобів масової інформації в таких делікатних питаннях, як мораль, як етика, як ставлення до порнографії, наркоманії, до алкоголізму». Й далі: «Жуліки скоро покинуть українське телебачення», - заявив Президент й зазначив, що за старої влади ліцензії частоти на теле-радіоефіру видавалися незаконним шляхом. «Зараз дивимося в руках однієї особи 220 ліцензій, другої -186. Жодного конкурсу не було, по дзвінку з другого поверху Президентської Адміністрації вирішувалось, кому давати ліцензії». Хто конкретно є «жуліками», й яким чином їм дадуть ногою під зад, Президент не конкретизував й більшу частину виступу присвятив улюбленій темі – цифрам різних ростів і соціальному захисту матері та дитинки. Попри те, що промова не була найкращім зразком ораторських здібностей голови держави, присутні на всі лади хвалили виступ Президента. Міністр транспорту та зв’язку Євген Червоненко навіть зізнався, що промова Президента прогнала втому та сонливість: «Я спав лише три години сьогодні, а як послухав Президента підзарядився енергією».

Після промови Президент зразу покинув з’їзд. Хоча організатори зробили все можливе, щоб вберегти Президента від скандалів та інтриг, які його надзвичайно дратують.

Щоб делегати не піднімали улюблене питання кадрових образ, було запрошено на з’їзд мінімальну кількість делегатів - трохи більше тисячі осіб. Можливо, було щось символічне в тому, що для проведення першого з’їзду НСНУ орендували зал в КПІ, де 16 років назад проводився перший з’їзд Руху. Однак у цього малого залу була ще одна велика перевага - делегати менше швендяли в кулуарах, а отже, жалілися журналістам, бо щоб вийти з залу, доводилось йти буквально по головах. Чесно кажучи, трохи смішно, що для установчої конференції Київської організації НСНУ орендували шикарний на тисячі місць Жовтневий Палац, а для всеукраїнського з’їзду - студентський актовий зал.

Перед тим, як від’їхати, Президент, щоправда встиг зробити, ще одну справу -помалювати. Помаранчевою олійною фарбою він замалював білу пляму на картині, яка символізувала помаранчеву владу в Україні.

Організатор проекту похвалився, що його картина унікальна не лише тим, що її писав Ющенко, а тим, що інші біля плями замальовувало багато відомих людей –міністрів, депутатів.

Отож нині білих плям на помаранчевому тлі картини поменшало завдяки Віктору Ющенку, а от білі плями в планах помаранчевих на виборах залишились. З’їзд не відповів на питання чи очолить Ющенко виборчий список, однак принаймні було вирішено не називати партію його ім’ям. Хоча пропозиції такі були. З’їзд вирішив залишити стару назву, лише прийняли рішення скорочено називатися «Нашою Україну», себто так само, як ПРП, що на з’їзді також прийняло рішення залишатися «Нашою Україною».

Позаяк на з’їзді НСНУ був присутній особисто міністр Юстиції Роман Зварич, очевидно він якось вирішить цю ситуацію, зрозуміло, на користь кого.

Питання тут інше – як після такого «фе» миритися та об’єднуватись. Від матюку до комплементу й то ближча дорога, ніж від війни за одну назву до об’єднання в одному виборчому списку. Тож стає зрозумілим роздратування Президента та його швидкий від’їзд зі з’їзду. На цьому фоні його виступ демонстрував, що Президент героїчно контролював емоції.

Хоча нардеп Яворівський всіх присутніх закликав не хвилюватися: «Не страшно якщо ми візьмемо 225 місць в парламенті, то я запевняю Безсмертного, що 226 нардепа я йому куплю сам».