Будинок–привид

«Обоз» продовжує серію публікацій про визначні місця на мапі України, до яких душею та тілом прикипіли визначні політики сучасності. Ми продовжуємо досліджувати дачі, на яких лідери найгучніших політичних сил спочивають після напружених передвиборчих баталій.

Пригадуєте, колись Микола Томенко – на той час голова парламентського комітету з питань свободи слова – пропонував започаткувати конкурс «Хатинка року». Ми вирішили реанімувати цю ідею і розміщуємо репортаж про ще одного непересічного представника української політичної фауни та про середовище, яке його оточує. А вже наші читачі зможуть оцінити, наскільки «круто» живеться цьому політику, і чи відповідають його запити реальному місцю на щаблях владної вертикалі.

Цього разу ми повідаємо про будинок представника сучасної опозиції – одного з лідерів блоку «Не Так!», вождя українських соціал-демократів (об’єднаних) Віктора Медведчука. Пару років тому український політ-бомонд «гудів», обговорюючи царський подарунок президента всія України своєму вірному канцеляристу. Розповідали, буцімто Леонід Кучма подарував на весілля керівнику своєї Адміністрації хатинку над морем під скелею з романтичною назвою «Лебедине крило».

Кримчани, виявляється, непогано знають нові «визначна місця Криму», і запитання про цю дачу не стало для них несподіванкою. Виявилося, що ця скеля серед моря насправді дуже нагадує лебедя, що поклав голову на спину. Розташована вона на західній околиці кримського селища Симеїз. Там берег уривається в море стрімкими скелями, а для життя придатний лише маленький пляж, де самотньо причепився до скелі єдиний будинок.

Скажемо одразу: він значно менший за віллу Януковича, хоча більший на невеличкому п’ятачку просто не умістився б. Але який же в цьому місці затишок, яка краса! Це вам не «зона на пляжі» Януковича з величезним пустим дворищем, яке прикрашають рідко насаджені пальми в оточенні паркану з «колючкою». Архітектор дуже вміло вписав у природній рельєф лаконічну хатку, залишили на своїх місцях дерева і каміння. А найдивовижніше, що море шумить просто під вікнами господарів.

До речі, будувати приватний будинок на пляжі – свідомий ризик. І справа зовсім не в штормах. Вкотре нагадуємо законодавчий постулат: приватизація прибережної зони в українському законодавстві заборонена! Отже, власник будинку повинен був бути людиною дуже впливовою, щоб не перейматися такими формальностями.

«Це «хатинка» Медведчука?», - запитую людей, що працюють на сусідньому об’єкті. «Кажуть, що так», - без емоцій відповіли хлопці. Про статус мешканців дач можна судити за висотою паркану. Інколи складається враження, що політики міряються, у кого більший паркан. У нашому випадку висока кам’яна огорожа починалася просто над автотрасою. «Колючки» по периметру видно не було, охорони начебто також.

Одразу за воротами вниз до будинку змійкою крутилася мальовнича доріжка, вночі вона підсвічувалася ліхтариками. Дорога вела просто до будинку, двору біля якого не було - рельєф місцевості не дозволяв. Натомість які там тераси над морем: одна для романтичних зустрічей в тіні високої ялини, інша - для засмаги, з металевим каркасом, на який, вочевидь, влітку натягували тент.

Окремо у дворі - вписана в гірський рельєф сауна і ванна кімната. Будиночок двохповерховий. З двох сторін будинку, як два крила, прибудови. Одна - для човнів та інших плавзасобів, а інша – зимовий сад: величезні вікна просторої кімнати виходять на море. Мабуть, під час зимових штормів бризки летять просто на скло. На протилежній від моря стіні викладена з каміння гірка - посаджені рослини.

Було б неймовірно красиво, якби не розгардіяш. Просто серед «зимового саду» валяються горою шезлонги, пластмасові стільчики та інші пляжні меблі. В усьому маєтку відчувається запустіння. Власники, очевидно, тут не бували давно. Хоча за будинком хтось доглядає. На терасі натягнена мотузка й сушиться простенька білизна та рушники.

Журналісти кілька раз погукали: «Чи є хто живий?». А у відповідь тиша. Нарешті, з прибудови виліз сонний охоронець. Сказав, що не знає, на кого працює і що охороняє.

Пізніше познайомилися з жінкою, що доглядає за будинком. Вона заявила, що це - територія санаторію «Юність», корпуси якого височили зверху на схилі. Проте в «Юності» від будинку над пляжем зразу відмовилися. «Це - не наша територія», - прямо заявила головний бухгалтер закладу, порекомендувавши всі питання задавати головлікарю. Напевно, тому, що саме його в цей час на робочому місці не було. В ці хвилини «Юність» перевіряли з контрольно-ревізійного управління Криму, але й контролери відмовилися пояснювати, кому зараз належить вілла під скелею «Крило лебедя».

А от медсестри та інший персонал санаторію залюбки спілкувалися з журналістами. Вони підтвердили, що раніше це справді була територія підліткового протитурбекульозного санаторію «Юність». До того ж, це був пляж санаторію. З тих пір, як його огородили, дітей доводиться водити на міський пляж, де важко дійти до води, не наступивши на чиєсь тіло. Тому діти тепер менше плавають. На запитання, хто привласнив пляж санаторію, медперсонал відповідає однозначно - Медведчук. «Всі кажуть: Медведчук. Сама я не бачила. Туди ж не підійти», - поскаржилась медпрацівник Альміра. Коли вона почула, що журналісти тільки з маєтку, здивувалася: «Це, певно, тепер так. А раніше охорона з автоматами там стояла. Сама бачила». «А когось з високопосадовців там бачили?», -звертаюся до Альміри. «Тільки Куніцина в самих трусах на надувному матрасі», - похвалилася медсестра.

Під час розмови з’ясувалося, що пляж у санаторію відібрали приблизно п’ять років тому. Про весільний подарунок від Кучми медперсонал нічого не чув. Тільки розповіли, що дехто з місцевих бачив там зятя Кучми Пінчука.

В селищній раді журналістам не допомогли дізнатися, хто власник чи то орендатор пляжу над морем. Секретар у відомстві, яке повинно мати всі документи не землю, заявила, що не пам’ятає, а шукати їй нема коли.

Хоча така позиція виглядає сумнівною, адже будиночок над морем був причиною чималого скандалу лише минулого літа, коли сотні жителів Симеїзу влаштовували акції протесту з вимогою відкрити їм доступ на пляж.

Сам Віктор Медведчук заявив, що жодного відношення до будинку під «Лебединим крилом» не має. А от в прокуратурі АРК стверджують, що насправді територія пляжу оформлена на бізнес-структуру, близьку до СДПУ(о).

До речі, Симеїз есдеки за колишньої влади облюбували. Зокрема, для будівництво бази ФК «Динамо» була оформлена величезна ділянка над морем. Однак новобудова, яку ми побачили за зеленим парканом, найменше схожа на спортивну базу для великої кількості спортсменів, яким необхідно тренуватися. Будівля є типовою вілою.

Що ж, Віктор Медведчук відхрещується від будинку під Лебединим крилом. В цьому немає нічого дивного. Живий власник тут ще довго не переступить поріг. Адже комусь заявляти свої права на нього - це означає автоматично відповідати перед прокуратурою, за сумнівне з точки зору закону будівництво, яке залишило хворих дітей без моря. Тому цей прекрасний дім може надовго перетворитися на будинок – привид.