Подорож в Ахмет-сарай. Фото хоромів найбагатшого Українця

Продовження. Перша частина репортажу - Подорож в Ахмет-сарай. Репортаж із замку короля Донбасу

Гриби любиш? – то греби звідси!

Донецький Ботанічний сад в його центральній частині спеціалізувався в основному на рослинності степового краю та квітах. Отож, з пагорба Ботанічного саду нічого не заважало побачити величезний палац, який поставав вдалині з володінь Ахметова.

Розмірами палац був з червоний корпус столичного університету ім. Шевченка і виглядав дуже суворо – темно-сірі стіни, зелений дах. Причиною страхітливого вигляду був капремонт. Стіни тільки відштукатурили, а на момент фотозйомки будівничі працювали над ліпкою барельєфних колон на фасаді.

Я спустилася дорогою до озера, і будинок одразу сховався за стіною дерев. А вже за озером починалися володіння Рината Ахметова. На жаль, архітектурних шедеврів зовсім не було видно за суцільною височенною стіною.

Довелося обходити не лише паркан, а й став, щоб принаймні трішечки відкрити завісу над володіннями короля Донбасу. Дорогою зустрілася ще одна сторожова кабінка, але вона була пуста. Відвідувачі парку запевнили, що раніше там стояв охоронець і слідкував, щоб ніхто не підходив до озера (Якщо це правда, то виходить, що охорона Рината Ахметова ганяла відвідувачів прямо в центральній частині Ботсаду!). Далі на дорозі німим сторожем постала кам’яна скіфська баба, а за нею табличка: «Заповідна територія: прохід, збір ягід, трав, грибів заборонено».

При всьому бажанні за грибами тут ніхто б не продерся. «Прикордонна» смуга за ставком щільно заросла кущами та будяками. Хащі непролазні, тож довелося йти в інший бік уздовж озера. Тут через будяки йшла стежка, однак на її початку стояла знайома табличка, що попереджала про «Заповідну територію». «Якщо Ахметову на заповідній території можна будуватися, то чому мені не можна пройтися назбирати будяків», – вирішила я і попрямувала стежкою. За кілька метрів я зустріла вже значно суворіше попередження: «Територія охороняється собаками». А вже за мить почувся гавкіт собак, тож продовжувати шлях не надто хотілося.

Але і з цього місця було добре видно укріплення маєтку зі сторони Ботанічного саду: мур був трьохлінійний, перші два паркани - металеві, третій – бетонний, неймовірно високий, приблизно п’ятиметровий. Пофарбований в рожеву фарбу. У дерев попід муром були акуратно підрублені нижні гілки, вичищені кущі, підстрижена травка. Трохи далі - будинок з охороною, ще одні ворота, колючий дріт.

З цього ж боку за озером було видно новоприєднані території. Величезний паркан, початок будівництва якого я бачила в червні, наприкінці серпня вже стояв «у повний зріст». Робітники займалися його декором, щоб мур став, як скрізь: рожевим з червоним дашком. Спроби з’ясувати, на яких підставах Ботанічний сад втратив кілька гектарів території не принесли успіхів - в прокуратурі сказали, що не знають, про що йдеться.

Із західного боку маєток Ахметова межує зі старенькими запорошеними дачами, порослими кропивою. Тут сектор контролює охорона, що курсує попід стіною, а також наглядач на башті, яка піднімається з-за муру.

Отож, обійшовши маєток Ахметова по периметру, я переконалася, що всередину навіть миша не пролізе. Не можливо й навіть краєм ока глянути, що там ховається за товстими стінами.

Однак є різні сучасні способи. Наприклад, зйомки з супутника. Необхідна інтернет-програма зараз доступна кожному бажаючому, і надає прекрасну можливість оцінити угіддя Ахметова. Шкода лише, що база даних дещо стара, і на фотографії ще не має забудови в північній частині Ботсаду. На фотографії в цій частині саду суцільні дерева.

Порівнявши знімки кількарічної давнини з нинішньою ситуацією, я дійшла висновку, що на північній частині Б Ботсаду знищена значна частина дерев, озеро збільшилося разів у десять, швидкими темпами будуються котеджі. Вони суціль дерев’яні. Видно, що Ахметов любить природні матеріали: дерево, каміння, які поєднує з ажурною ковкою. За стилістикою його котеджі дещо нагадують дачу Президента в Карпатах. Загалом нині ведуться роботи над спорудженням трьох великих будинків, а один вже збудований – невеличка дерев’яна хатинка з терасою над річкою.

Спілкування з сусідами Ахметова – мешканцями навколишніх дач не принесло нічого нового. «Знаємо, що паркан Ахметова, але нічого не чуємо, нічого не бачимо», - повторювали дачники.

А ще місцеві, всі, як один, раптом починали розповідати, скільки хорошого Ахметов зробив для регіону: про робочі місця, подарунки дітям на свята, стадіон і купу інших речей. Мене навіть запрошували піти на пиво, звичайно, це був «Сармат». За пивом розмова з сусідами короля Донбасу пішла веселіше. Два дідки почали охоче розповідати місцеві плітки. Один з них стверджував, що «Ринат побудувався під Парижем» і збирається перевезти туди свою родину, а поки, мовляв, його діти вчаться в Америці.

Другий доводив, що Віктор Янукович купив собі земельну ділянку в Підмосков’ї. Дядьки доводили, що про закордоні маєтки політиків їм відомо достеменно, однак що діється за якихось 10 метрів, за рожевим парканом, вони не знали. І мені вони теж рекомендували поменше цікавитися. Мовляв, Ахметов - це наш «благодійник», але за парканом серйозна охорона: кулемети, автомати. Щоб, бува, нічого не трапилося! «Це ж Рината Леонідовича!», - багатозначно промовив дідусь.

На деревах палацу - страшні шкідники

Оглянувши володіння найбагатшого громадянина України, я подалася в Донецьку обласну прокуратуру. Сподівалася з’ясувати, чому не виконано розпорядження Президента, і землі Ботанічного саду, на яких осів Ахметов, не повернені народу.

З вуст працівників прокуратури довелося почути сенсацію: розпорядження Президента виконано з великим успіхом! Прокуратура оскаржила передачу 145 гектарів Ботанічного саду комунальному підприємству «Донецький екологічний проект». Тобто Ботсаду повернули всі землі, окрім «Ахметівських!» Щодо володінь Рината «Оглядач» отримав з прокуратури лист. Петиція пояснювала, що Ринат Леонідович експропріював землі цілком законно.

Тепер по порядку. В поясненні прокуратури ми знайшли, що до 1996 року всі зелені насадження біля Донецького пивзаводу знаходилися в користуванні Ботанічного саду. Згідно документів, його площа була 269.83 га.

На цій території Ботсаду знаходилась колишня урядова резиденція, побудована в кінці 80-х років до приїзду Михайла Горбачова в Донецьк. Однак в 1996 році на цю споруду поклав око відомий донецький авторитет Алік Грек, і скоро колишня урядова резиденція отримала назву готель «Люкс». Землі навколо цієї споруди (всього 9.6 га) були оформлені на однойменну фірму рішенням виконкому Донецької міської ради від 12.03.96.

Після смерті Брагіна (Аліка Грека) готельний комплекс успадковує Ринат Ахметов (Це якраз найбільш укріплена частина маєтку Ахметова в Ботанічному саду, яка добре проглядається на знімку з супутника).

Рішення про відвід землі не було узгоджене з Національною Академією наук, на балансі якої знаходяться землі Ботанічного саду, тому коли в 2005 році пролунала заява Президента, Ринат Леонідович кинувся урегульовувати земельні правовідносини. НАН України, звісно, дав свою згоду. Хіба могли там відмовити «меценату» Ахметову? А на початку 2005 року міськвиконком приймає рішення, що тепер донецький Ботанічний сад має 252 га, а ОАО «Фірма «Люкс» - 9,6 га. На всяк випадок в цьому ж році «Фірма «Люкс» передає ділянку на баланс ООО «EMBROL UKREIN LTD». Мабуть, щоб перестрахуватися.

Однак, даремно. В Донецькій прокуратурі вважають, що рішення про зменшення території Ботсаду і без того прийнято згідно вимог Земельного кодексу України, за яким власник будови отримує право на користування земельною ділянкою.

Однак у «Обоза» після цього пояснення залишилось одне питання. Чому для обслуговування споруди було виділено 9 гектарів, а не 9 соток, або не 100 гектарів. Яка мотивація цієї величини ділянки. Невже мотив один й дуже простий – саме таку кількість землі обгородив величезний й прекрасний паркан Рината Леонідовича.

Підемо далі. Куди цікавішим виявилось пояснення прокуратури стосовно 22 гектарів на території північної части Ботанічного саду, де Ринат Ахметов зараз активними темпами будує котеджі.

Ці землі відійшли Ахметову не так давно. Перед другим туром Президентських виборів 2004 року, коли Бакай роздавав наліво й направо майно ДУСІ, Президент Леонід Кучма вирішив зробити останній подарунок Ринату Леонідовичу, підписавши один указ.

Згідно цього Президентського указу, датованого 10 листопада 2004 року, площа Донецького ботсаду зменшується до 203 га. Виключалася ділянка по проспекту Ілліча, де за дивним збігом обставин на той час почав будуватися Ринат Ахметов.

Однак Донецька обласна прокуратура вважає, що цей указ був прийнятий в межах повноважень Президента. В прокуратурі пояснили, що до Леоніда Даниловича з проханням зменшити територію Ботсаду звернулося саме керівництво закладу. «По заключению ученых и экологов, деревья, которые растут на этом земельном участке, научного и природоохранного значения не имеют, находятся в неудовлетворительном состоянии. Возраст деревьев составлял 70 лет, они могли быть источником распространения вредителей, что отрицательно могло сказаться на состоянии коллекций», - це цитата з листа для «Обозу» Донецької обласної прокуратури. Виявляється, Президент Кучма разом з екологами вирішили, що ніхто, крім Ахметова не зможе всіх тих клятих шкідників винищити до нігтя.

До речі, в Ботанічному саду Донецька не так багато дерев, особливо - великих. Тому дивно, що для вчених великі дерева не представляли цінності. Однак наприкінці 2004 року Національна академія наук України, а з ними й Кабінет міністрів - ще Віктора Януковича - з цим погодилися, і землі не увійшли в кордони донецького Ботанічного саду. Вже за нової влади вони були переведені в землі запасу рекреаційного значення.

Офіційно ЗАО «Люкс» вони були передані 16.02.2005 року для будівництва спортивно-оздоровчого комплексу. Хоча місцеві стверджують, що величезний паркан навколо з’явився задовго до цієї дати.

У прокуратурі вважають, що жодних порушень законодавства не відбулося. А Ринат Леонідович тим часом розширюється. На жаль, жодних офіційних коментарів щодо нової огородженої ділянки «Обоз» поки що, не отримав. Всі кажуть: «Нам нічого про це не відомо». Може, її теж узаконять заднім числом? Адже хто ризикне забрати у Ахметова клаптик землі, вже огороджений рожевим парканом – візиткою володінь короля Донбасу?